Перейти до вмісту

Тихий простій: фон Windows до та після оптимізації

На цій сторінці

Вимкнення фонових компонентів Windows справді робить простій тихішим: у двох незалежних серіях вимірювань кількість процесів упала на 49–56 %, зайнятість CPU у простої — на 17–67 %, а обсяг зобов’язань пам’яті (commit) — на 52 % у другій серії. Але під повним CPU-навантаженням пропускна здатність зросла лише на 0,2–0,5 %. «Тихий простій» — це підтверджене скорочення фонової роботи та конкуренції за ресурси, а не приріст FPS: підсумковий ігровий ефект у цьому дослідженні не вимірювався.

Статус: напрям ефекту відтворено у двох незалежних серіях на одному складанні Windows 11 у віртуальній машині. Величини між серіями різняться, бо фонова робота Windows приходить сплесками: у вікно зі скануванням Microsoft Defender різниця зайнятості CPU сягає −67 %, у вже тихе вікно — −17 %.

Твердження, яке перевіряємо

Section titled “Твердження, яке перевіряємо”

Ми перевіряли чотири твердження:

  1. Вимкнення фонових компонентів помітно знижує активність системи в простої.
  2. Воно помітно знижує активність у перші хвилини після завантаження.
  3. Воно помітно скорочує споживання пам’яті.
  4. Воно дає вимірюваний приріст продуктивності під повним навантаженням CPU.
  • Windows 11 Pro, build 26300.9457 (26H2);
  • віртуальна машина: 4 vCPU, 8 ГБ RAM, віртуалізація VMware;
  • два стани одного встановлення: початковий («до») і після застосування профілю оптимізації BoosterX (актуальне на дати вимірювань складання);
  • дві незалежні серії вимірювань: 2026-09-18 і 2026-09-19; стани порівнювалися на незалежних копіях диска, щоб вимірювання не впливали одне на одного;
  • фази: 5 хвилин після завантаження, 5 хвилин стабілізації, 5 хвилин простою;
  • короткі синтетичні навантаження: 1, 4 і 8 потоків, навантаження на пам’ять, тактоване навантаження та суміші пріоритетів.

Вимірювання не включали реальні ігри, GPU-навантаження, фізичне залізо та тривалі вікна (години й дні).

Протокол відповідає «Як ми досліджуємо Windows»:

  • кожна фаза записувалася трасуванням ETW (Windows Performance Recorder, легкі профілі CPU, диска, файлів і мережі) та лічильниками продуктивності з інтервалом 5 секунд (система) і 15 секунд (за процесами);
  • фаза «після завантаження» запускалася контрольованим перезавантаженням і вмикалася за аптайму близько однієї хвилини;
  • у кожній трасі перевірялася кількість загублених подій — у всіх наведених вікнах вона дорівнює нулю;
  • усереднення виконано лише за повними п’ятисекундними інтервалами в межах фази (59 інтервалів на фазу);
  • у серії 2 перший прогін «до» виключено через перехід віртуальної машини в сон; використано повтор;
  • навантажувальні проби виконувалися по два рази, наведено медіани; зайнятість CPU нормована на чотири vCPU.

«До» і «після» — це стани одного встановлення Windows: «після» отримано застосуванням профілю оптимізації, «до» — початковий стан. Змінювався комплекс налаштувань загалом, тому ізольований внесок окремого вимкнення не оцінювався.

Серія 1 (2026-09-18) — усталений простій без активного обслуговування:

Метрика До Після Зміна
Зайнятість CPU, % 2,48 2,06 −17 %
DPC + ISR, % CPU 1,73 1,59 −8 %
Перемикань контексту, /с 469 381 −19 %
Процесів (середнє) 134,9 69,3 −49 %
Потоків (середнє) 1 444,6 738,7 −49 %
Сумарний CPU всіх процесів, % 1,22 1,06 −13 %
Доступна пам’ять, МБ 5 490 6 518 +1 028
Читання з диска, КБ/с 22,6 24,4 +8 %
Запис на диск, КБ/с 311,3 262,1 −16 %
Мережа (приймання), КБ/с 132,6 2,2 −98 %
Мережа (віддача), КБ/с 43,2 4,7 −89 %

Серія 2 (2026-09-19) — те саме вікно простою, але в стані «до» виконувалося фонове сканування Microsoft Defender:

Метрика До Після Зміна
Зайнятість CPU, % 33,37 11,03 −67 %
Перемикань контексту, /с 3 737 291 −92 %
Процесів (середнє) 142,3 61,9 −56 %
Потоків (середнє) 1 494,7 637,1 −57 %
Доступна пам’ять, МБ 5 174 6 653 +1 479
Зайнята фізична пам’ять, МБ 3 017 1 538 −49 %
Зобов’язання пам’яті (commit), МБ 2 617 1 249 −52 %
Nonpaged pool, МБ 298,2 212,9 −29 %
Paged pool, МБ 258,5 86,0 −67 %
DPC, % CPU 0,89 0,19 −78 %
Читання з диска, МБ/с 7,42 0,01 −99,9 %
Запис на диск, МБ/с 4,57 0,23 −95,0 %

Мережі в простої серії 2 майже не було в обох станах (десятки байтів на секунду), тому рядки мережі для неї не наводяться. Різниця між серіями — не суперечність, а властивість самого фону: коли Windows виконує обслуговування, вимкнення фонових компонентів економить більше; коли вікно вже тихе — менше.

Перші хвилини після завантаження

Section titled “Перші хвилини після завантаження”
Метрика Серія 1 (до → після) Серія 2 (до → після)
Зайнятість CPU, % 3,42 → 2,59 14,62 → 11,88
Перемикань контексту, /с 1 114 → 600 1 257 → 393
Процесів 132 → 74 139 → 64
Потоків — 1 719 → 746
Зайнята фізична пам’ять, МБ — 2 821 → 1 581
Доступна пам’ять, МБ — 5 370 → 6 610
Читання з диска, КБ/с — 826 → 433
Запис на диск, КБ/с 634 → 418 709 → 298
Мережа (приймання), КБ/с — 1,15 → ~0

Прочерк означає, що в цій серії метрика для фази не фіксувалася.

Знімок інвентарю в простої (серія 1):

До Після
Процесів 136 70
Потоків 1 679 842
Сумарний working set, МБ 3 841 1 868
Сумарні private bytes, МБ 1 524 660

Найбільші споживачі пам’яті до оптимізації: антивірусний процес MsMpEng.exe (257 МБ), explorer.exe (213 МБ), StartMenuExperienceHost (144 МБ), msedge.exe (133 МБ), SearchHost.exe (122 МБ). Після оптимізації список очолили explorer.exe (170 МБ), msedgewebview2 (119 МБ), SearchHost.exe (115 МБ) і StartMenuExperienceHost (106 МБ).

Доступна пам’ять зросла на 1,0–1,5 ГБ, а обсяг зобов’язань (commit) скоротився на 52 %. Що з цього справді можна «звільнити» і чому сума working set процесів — не те саме, що вільна пам’ять, розібрано в «Скільки пам’яті можна реально звільнити в Windows».

Під повним навантаженням

Section titled “Під повним навантаженням”

Короткі синтетичні проби (серія 2, медіани двох повторів):

Сценарій Зміна пропускної здатності Зайнятість CPU: до / після
Один потік +5,4 % 21,9 / 22,6 %
Чотири потоки (повна) +0,19 % 88,9 / 89,4 %
Вісім потоків (повна) +0,50 % 88,9 / 88,8 %
Навантаження на пам’ять +11,2 % 84,8 / 87,5 %
Тактована (паузи 1 мс) +5,4 % 64,3 / 67,7 %
Змішані пріоритети +8,5 % 21,2 / 22,5 %
Фоновий пріоритет +77,1 % 38,8 / 65,2 %

За повного чотирипотокового навантаження корисний процес отримав близько 89 % ємності чотирьох vCPU і до, і після оптимізації. Решту ~11 % у віртуальній машині не можна оголошувати усувним «Windows-шумом»: планування гіпервізора не видно з гостьового трасування. Робочі потоки розподілялися рівномірно (розкид обсягу роботи між ними — 0,994–0,997), голодування не спостерігалося, а черга CPU у простої після оптимізації практично порожня.

Виміряні джерела фонової активності в стані «до»:

  • антивірусне сканування — головне джерело у вікні серії 2: процес MsMpEng.exe витратив 212 CPU-секунд за п’ятихвилинне вікно простою;
  • у початковому стані працювали служба пошуку, служба SysMain, телеметрія, диспетчер друку та інші компоненти — профіль оптимізації переводить у вимкнений стан близько 50 фонових служб і 58 запланованих задач;
  • після завантаження активність супроводжує оркестратор оновлень Windows.

Вимкнення фонових компонентів не усуває фон повністю: в оптимізованому стані продовжувала працювати оцінка сумісності застосунків (близько 3,7 мс CPU на секунду у вікні обслуговування), а сумарний залишковий фон в усталеному простої становив 4,8 мс CPU на секунду — близько 0,12 % ємності чотирьох vCPU (виміряно за трасуванням).

  • Відтворено (дві незалежні серії): кількість процесів −49…−56 %, потоків −49…−57 %, доступна пам’ять +1,0–1,5 ГБ.
  • Виміряно (серія 2): commit −52 % у простої; зайнята фізична пам’ять −49 % у простої та −44 % у фазі після завантаження.
  • Виміряно: зайнятість CPU у простої −17 % у тихому вікні та −67 % у вікні зі скануванням; перемикання контексту −19 % і −92 %; DPC −78 % (вікно серії 2); активність після завантаження нижча в обох серіях.
  • Виміряно: під повним CPU-навантаженням приріст пропускної здатності +0,19 % (4 потоки) і +0,50 % (8 потоків); за неповного та змішаного навантаження — від +5,4 до +11,2 %.
  • Виміряно: навантаження класу фонового пріоритету прискорилося на 77,1 % — у стані «до» воно конкурувало з фоновою роботою самої Windows, включно з антивірусним скануванням.
  • Спостерігалося: головні джерела фону — антивірусне сканування, обслуговування та задачі сумісності; після оптимізації залишковий фон близький до нуля, але не нульовий.
  • Приріст FPS, зниження input lag або frametime у реальних іграх: не вимірювалося. Синтетичні CPU-проби не моделюють гру з GPU і не доводять ігровий ефект.
  • Ізольований внесок кожного окремого вимкнення: застосовувався комплекс змін.
  • Перенесення абсолютних величин на фізичне залізо, інші складання та інші профілі оптимізації.
  • Стійкість на довгих вікнах: кожна фаза — 5 хвилин; фонова робота Windows приходить сплесками, тому «середній день» не вимірювався.
  • Вимірювання виконано у віртуальній машині. Віртуалізація вносить власну частку DPC/ISR і приховує планування хоста; на фізичному залізі абсолютні значення будуть іншими. Частки та напрям порівняння «до/після» в однакових умовах зберігаються.
  • Метрику ISR виключено з таблиць: у віртуальній машині лічильник ISR за PDH розходиться з обробниками переривань за ETW приблизно на 10 % і не сходиться в точну суму.
  • Вікно «до» серії 2 містило активне сканування Defender, а завантаження хоста між вікнами різнилося (у середньому 44 % проти 24 %). Тому величини прив’язані до конкретних вікон; напрям підтверджено двома серіями.
  • У серії 1 частину фази простою було перервано зовнішньою паузою віртуальної машини приблизно на 26 секунд; захоплення завершилося після відновлення, загублених подій немає.
  • Навантажувальні проби — два повтори: це описова статистика, статистична значущість не оцінювалася.
  • Частина виграшу в простої пов’язана з вимкненням компонентів захисту Microsoft Defender. Система без антивірусного захисту — усвідомлений компроміс, а не оптимізація без витрат; вимикати захист потрібно, розуміючи ціну.
  • Вимірювальний шар (трасування та лічильники) сам створює невелике фонове навантаження; воно присутнє в обох станах.

Дослідження та використані інструменти належать розробнику BoosterX, тому в розробника є прямий інтерес до результатів. Методику та межі застосовності описано вище, а висновки можна перевірити за відкритими даними та переліченими публічними джерелами.

Скорочення фонового шуму — реальний, двічі відтворений ефект: удвічі менше процесів і потоків, удвічі менше зобов’язань пам’яті, на порядок менше дискової та мережевої активності в простої. Це корисно саме собою — для чутливості системи, фонових задач, температури, шуму вентиляторів і часу роботи від батареї, — і не потребує обіцянок FPS.

Чого від цього чекати не варто: приросту продуктивності під повним навантаженням. Якщо CPU вже завантажений корисною роботою на ~89 % ємності, вимкнення фонової активності не додасть решти 11 % — у віртуальній машині вони не належать Windows. Чим зайнята система в момент порівняння, тим більший видимий ефект: у вікно обслуговування різниця кратна, у тихе вікно — помірна.

Рекомендація: оцінюйте фон до і після будь-яких змін на своєму комп’ютері (Диспетчер задач → «Продуктивність» і «Процеси», Монітор ресурсів), а не орієнтуйтеся на чужі відсотки. Якщо мета — FPS у конкретній грі, вимірюйте саме його до і після зміни.

Обидві серії виконувалися в ізольованих віртуальних машинах на незалежних копіях диска; після вимірювань машини поверталися в початкові стани. Стаття не вимагає від читача зміни параметрів, тому окрема дія відновлення на користувацькому комп’ютері не потрібна.

Публічні первинні джерела

Section titled “Публічні первинні джерела”
  • 2026-09-20: перша публікація — дві незалежні серії вимірювань простою, фази після завантаження, інвентар і навантажувальні проби.
  • 2026-09-20: уточнено атрибуцію результатів за серіями (commit і зайнята фізична пам’ять — лише серія 2; процеси −49…−56 %); дисклеймер про конфлікт інтересів приведено до канонічного формулювання.